> ## Content Index
> Fetch the complete content index at: https://andriylogvin.com/llms.txt
> Use this file to discover other available public pages before exploring further.

# In Memoriam: Ярослав Рущишин
- URL: https://andriylogvin.com/in-memoriam-iaroslav-rushchishin/
- Published: 2025-07-24T00:00:00.000Z
- Updated: 2026-09-26T17:40:34.000Z
- Author: Андрій Логвін
- Tags: short post

Славко був тим, ким усі ми колись маємо стати.

Мудрим, мужнім та шляхетним.

Благополуччя країни — це не подарунок долі, а результат роботи найкращих людей. Часто про них не знають соцмережі. У них немає мільйонів фоловерів. Але їхня щоденна праця змінює хід історії, виправляючи помилки, гріхи чи просто жадібність еліт.

Таким був Ярослав Рущишин. Це була Глиба. Він був тією кращою, але нерозпіареною частиною нашого суспільства, яка знає, як правильно, підставляє плече, коли важко, і не дає зійти з розуму, якщо щось вдається.

Він був Мудрий

Завжди невтомно вчився. Ми познайомились у 2002-му в KMBS. Затято сперечались на лекціях, там і подружились. Далі шукали істину в бесідах. Тобі було нецікаво говорити про людей, ти шукав сильні ідеї та сенси. Ти ковтав книжки, лекції та подкасти. Коли нам, підприємцям, почало бракувати розуміння першоджерел наших традицій і законів, ти запропонував піти на правознавство до університету Шевченка. І ми разом стали ще й юристами.

Він був Мужній

Мало людей поєднують знання й мужність одночасно. Від Революції на граніті тебе пам’ятають усі Майдани. Ти всюди йшов першим. Особливо пам’ятаю ту ніч перед розстрілами, коли ти попросив підвезти тебе на нічне чергування. Було страшно. Але ти казав: «Мало бути правим, ще треба бути сильним».

А ще ти не хотів у політику. Бо знав, що буде бруд, брехня і зрада. І ти дуже любив Львів, не хотів до Києва. Міг би пити каву і здалека всіх повчати та критикувати. Але ти взяв відповідальність і пішов. Казав: «Хто, як не ми?»

Він був Шляхетний

Тебе неможливо було купити. Як можна купити людину, яка постійно віддає? Ти завжди віддавав себе іншим, був поруч, коли комусь була потрібна підтримка. Замість мерседесів ти будував церкви. Замість маєтків заснував бізнес-школу УКУ. Не знаю, чи є культурні проєкти Львова, які відбулися б без твоєї допомоги. Я завжди дивувався твоїй здатності бути настільки корисним і добрим, при тому що розумів, наскільки жорстокий і цинічний цей світ.

Ти був тією кращою частиною суспільства, якою ми всі обов’язково маємо стати.

Дякую за приклад.

Було щастям знати тебе.